Детальніше:

Кредит – не камінь спотикання,

або Як вирішити  проблему виплати заборгованості

                                                           

Консультує

Головний юрист

Юридичного департаменту 

АТ «Сведбанк»

Микита Літовцев

Питання своєчасного погашення кредитів стали серйозною проблемою для багатьох клієнтів банків одразу ж після першої хвиля фінансової кризи в Україні у листопаді-грудні 2008 року.

За даними НБУ, частка проблемних кредитів, наданих українськими банками, до 1 серпня цього року склала 6,17% – 46,055 млрд грн в абсолютному вираженні. При цьому з початку року проблемна заборгованість збільшилася в 2,6 разу й динаміка зростання, на жаль, зберігається.

Можна уявити, скільки справжніх людських драм приховується за цими показниками.

Тому порятунком для багатьох позичальників стала можливість реструктуризації їх заборгованостей перед банками, простіше сказати – зміна умов погашення зобов’язань.

Нормативну базу для цього створили дві постанови Національного банку України – №49 від 5.02.2009р. та №328  від 3.06.2009р., яка є значно ефективнішою. Слід також звернути увагу на постанову НБУ від 06.08.2009р. №461 «Про заходи по забезпеченню погашення кредитів», яка встановила для комерційних банків рекомендації для роботи з фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами й потрапили у фінансову скруту.

Дуже важливо, що для позичальників визначена пріоритетність при реструктуризації кредитів.

В першу чергу – це іпотечні кредити (за умови, що загальна площа заставного житла не перевищує 110 квадратних метрів, де зареєстровані та проживають позичальник та члени його сім’ї, та їм не належить на праві власності інше нерухоме майно).

По-друге, реструктуризації підлягають кредити на лікування, навчання та завершення будівництва, якщо заборгованість за ними не більша від 200 тисяч гривень.

Дуже важливо, що серед обов’язкових умов реструктуризації є й така, що щомісячні платежі за такими кредитами не повинні перевищувати 30% місячного доходу позичальника.

Для розмови з менеджером банку необхідно надати об’єктивні докази того, що позичальник не має змоги забезпечувати виконання умов кредитного договору (наприклад, це може бути довідка з місця роботи або Державної служби зайнятості й т.д.).

Реструктуризація повинна проводитися безкоштовно. НБУ також рекомендував не стягувати нараховані та не оплачені позичальником на час прийняття рішення про реструктуризацію штрафи, пені та неустойки за кредитною заборгованістю.

Позичальникам не варто розраховувати на продовження строку дії кредитного договору більше ніж на 2 роки. При цьому не можна допускати відстрочки платежів за основною частиною боргу на термін більше року, а платежі повинні надходити в банк не рідше одного разу на місяць.

Сьогодні банки ведуть більш конструктивний діалог з клієнтами, вони більш підготовлені до нього та можуть запропонувати різноманітні варіанти зміни умов кредитного договору. Головне, що цей діалог може стати основою для вирішення фінансових проблем позичальників, а зрештою – одним із кроків для виходу банківської системи з кризи.